Досліджується актуальна тенденція сучасного постіндустріального світу, пов’язана із символізацією суспільно-політичних відносин. Символізація трактується як перетворення на символ будь-якої дії, що свідомо здійснюється її суб’єктом. Показано, що класичні підходи до концептуалізації символу як складової політики розглядають його у координатах традиційного політичного порядку, побудованого на інс.титуціональних засадах та усталених ідеологемах. Відзначено, що у добу постсучасності місце релігії та ідеології як ключових джерел символічного виробництва та інструментів смислоутворення, займає нова техніка політичний соціосеміозис. Його сутність полягає у механізмі універсалізації практик інтерпретації політичної реальності та її феноменів, наслідком якого виступає символізм політичного простору. Досліджується ресурсний потенціал соціосеміозис.у в ситуації пос.тполітики. Посполітика визначається як перманентний процес, деконс.трукції реальності з підміною сутності на п знак, символ, найме...